ЩАВ’ЯН, НУ,

Щав’ян, ну, м. Родъ растенія. Пішли дівчата по грицики на доли та по щав’яни. Грин. І. 31. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 522.